Програма моніторингу виховання в ЗНЗ Турківського району

Моніторинг  виховання передбачає системні дослідження на рівнях класу, навчального закладу, освітнього округу, району, які провадять, відповідно, навчальні заклади, районний методичний кабінет.

Об’єкти моніторингу виховання – учні та педагоги ЗНЗ району,  методичні об’єднання класних керівників, заступників директорів, педагогів-організаторів.

Предметами, на які спрямовані системні дослідження виховання, є:

• потреби, здібності, інтереси та особистісні якості учнів, їхня поведінка та переконання;
• компетентність  заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників як виховників;
• стан виховного простору класу, загальноосвітнього навчального закладу;
• виховна діяльність окремих ланок виховного простору – шкільних бібліотек, предметних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій тощо;
• якість програми виховання (класу, школи);
• участь учнів у виховних справах;
• організація виховної роботи  (планування, керування, діагностування, коригування, оцінювання результатів);
• використання фінансових та матеріальних ресурсів, що забезпечують виховання;
• якість управлінських рішень щодо організації виховання;
• правова і психологічна безпека дітей;
• нормативно-правове, психолого-педагогічне, кадрове і науково-методичне забезпечення виховного процесу в регіоні;
• забезпечення професійного зростання педагогічних працівників як виховників.

Мета моніторингу виховання у ЗНЗ Турківського  району – продуктивне планування і ефективне виконання кожним загальноосвітнім навчальним закладом визначених шкільною спільнотою, українською державою та органами управління освітою Львівщини  цілей у сфері виховання.

Базові принципи моніторингу виховання, які водночас служать критеріями оцінювання його якості:

- перспективність, тобто спрямованість дослідження на розв’язання актуальних завдань особистісного розвитку учнів;

- гуманізм, зміст якого - повага до особистості, довіра, позитивний емоційний мікроклімат та атмосфера доброзичливості, гарантії невикористання результатів досліджень для вчинення будь-яких репресивних дій;

- об’єктивність,  зокрема достовірність одержаної інформації, технології її обробки,  які виключають суб’єктивний вплив та враховують усі результати, рівність умов для учасників дослідження;

- узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення досліджень;

- комплексність, безперервність і тривалість спостережень, тріангуляція на етапі обробки та аналізу одержаних результатів;

- своєчасність отримання, обробки та оцінки отриманої завдяки дослідженням інформації;

- рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самооцінки і самоконтролю;

- відкритість,  а значить доступність узагальнених результатів досліджень для шкільних спільнот, органів управління освітою та громадськості.

Завдання моніторингу виховання у ЗНЗ Турківського району:

• об’єктивне оцінювання якості виховного простору загальноосвітнього навчального закладу та ефективності прийнятих управлінських рішень (норм, заходів, програм) щодо організації виховання;
• окреслення кола потреб загальноосвітніх навчальних закладів та визначення напрямів їх співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;
• стимулювання росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
• визначення перспективних і актуальних напрямів районної освітньої політики  у сфері виховання.

Рівні моніторингу виховання:

І. Внутрішньошкільний моніторинг у ЗНЗ району забезпечує:

• об’єктивне оцінювання результатів виховання учнів та продуктивності виховних справ;
• об’єктивний аналіз та оцінку стану виховного простору класу, навчального закладу, взаємовідносин між окремими педагогами та учнями;
• визначення напрямів співпраці учителів, батьків та учнів та потреб у координації діяльності партнерів школи;
• правильний добір і розстановку педагогічних кадрів, залучення до виховної роботи з учнями високопрофесійних виховників (як класних керівників, керівників гуртків, секцій, педагогів-організаторів і т.д.);
• стимулювання самовиховання учнів, а також педагогічних працівників і батьків.

У загальноосвітніх навчальних закладах району має практикуватися кожний з трьох типів моніторингу виховання.

Діагностичний моніторинг проводиться для виявлення психофізичних потреб, здібностей, особистісних рис учнів, стану взаємовідносин вихованців. Ведення його - обов’язок класних керівників, які складають психолого-педагогічні характеристики учнів і класів.

Моніторинг виховної діяльності - це дослідження якості окремих уроків та виховних справ і оцінювання відповідності поставлених та досягнутих цілей. Суб’єктами цього типу моніторингу є класні керівники, а  ще учителі-предметники, керівники гуртків, клубів, спортивних секцій. Адміністрація загальноосвітнього навчального закладу також зобов’язана регулярно оцінювати цілі уроків та виховних справ на відповідність розробленим школою програмам виховання і визначати ефективність  обраних педагогами методик виховання.

Моніторинг узгодження управління передбачає щорічну обов’язкову оцінку шкільних програм виховання. Суб’єктом оцінки шкільної та спеціальних виховних програм є не лише адміністрація, а й інші учасники їх розроблення – педагоги, батьківський і учнівський актив загальноосвітнього навчального закладу. Вимога щодо участі в оцінюванні виховної програми школи усіх чи принаймні переважної більшості членів педагогічного колективу зумовлена важливістю усвідомлення кожним педагогом цілей його виховної роботи і потребою критично оцінювати власні вчинки та рішення, співставляючи їх із завданнями виховної програми, потребами учнів та вимогами до виховного простору школи.

Завдання оцінювання якості шкільної програми виховання:

• Описати стан забезпечення школою загальних та вікових потреб школярів.
• З’ясувати ефективність виховного процессу, вихованість учнів.
• Визначити фактори, що деформують виховний простір загальноосвітнього навчального закладу.
• Відкоригувати та доповнити чинну або укласти на базі зібраних даних  нову програму виховання.

     Ключові запитання моніторингу:
      - У якій мірі програма виховної роботи враховує потреби, можливості та інтереси учнів, батьків, педагогів, принаймні тих, хто є реальними лідерами шкільної спільноти?

 - Наскільки добре педагоги, батьки та учні порозумілися і співпрацюють?

 - У якій мірі навчання та виховні справи забезпечують формування в учнів компетентностей людини (моральність, працьовитість та підприємливість), громадянина України, учня?

 - У якій мірі учні залучені до виховних справ (позакласної роботи)?

 - У якій мірі школа розвиває індивідуальність учня (нахили, таланти)?

 - Наскільки школа розвиває здорове партнерство?

     Критерії оцінки програми:

• Відповідність  шкільної програми виховання та інших документів, що регламентують навчально-виховний процес у ЗНЗ, нормативним документам про освіту та очікуванням учасників навчально-виховного процесу.
• Корисність визначених школою завдань виховання і виховних справ для розвитку учнів.
• Відповідність організації виховної роботи педагогів завданням, які визначені шкільною програмою виховання.
• Відповідність  взаємовідносин, стилю спілкування працівників школи та учнів моральним нормам і методичним вимогам.
• Прийнятність  та доступність форм і методів виховної роботи для батьків та місцевих громадських об’єднань.

     -  Можливості для розвитку учнів, які надають виховні ланки ЗНЗ (бібліотека, гуртки, студії, секції).

Можливі конкретні ділянки оцінювання:

• Особистісний розвиток учнів загальноосвітнього навчального закладу
• Компетентність персоналу загальноосвітнього навчального закладу
• Документація школи, що відображає навчально-виховний процес
• Організація виховання (підготовка, проведення та оцінювання виховних справ)
• Робота виховних ланок загальноосвітнього навчального закладу (бібліотеки, предметних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій)
• Участь учнівського самоврядування, батьків та інших партнерів школи у вихованні

Методи збору інформації:

• Педагогічне спостереження за поведінкою учнів.
• Анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків.
• Опитування лідерів місцевих органів влади, осередків громадських об’єднань та учнівського самоврядування.
• Аналіз документації шкіл, що відображає організацію навчально-виховного процесу та роботу виховних ланок загальноосвітнього навчального закладу.
• Діагностичне тестування психолого-педагогічної компетентності класних керівників.
• Експертна оцінка психолого-педагогічної компетентності класних керівників дирекцією ЗНЗ, фахівцями методичної служби.

ІІ. Зовнішній моніторинг – це збір, обробка, узагальнення, аналіз даних, що характеризують умови, процес та результати виховної роботи навчальних закладів, незалежними від колективу  цих закладів фахівцями у галузі оцінних технологій, зіставлення установлених показників виховання  з чинними стандартами.

Завдання зовнішнього моніторингу виховання у ЗНЗ Турківського району:

• об’єктивні висновки про якість виховного простору загальноосвітнього навчального закладу та ефективність прийнятих управлінських рішень (норм, заходів, програм) щодо організації виховання;
• окреслення кола потреб загальноосвітніх навчальних закладів та визначення напрямів їх співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;
• стимулювання росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
• визначення перспективних і актуальних напрямів районної освітньої політики  у сфері виховання.

Моніторинг виховання на рівні району полягає у встановленні та оцінюванні стану виховного простору загальноосвітніх навчальних закладів. Лише за умови об’єктивного оцінювання взаємовідносин між учасниками навчально-виховного процесу та ставлення до навчального закладу громади села, мікрорайону, насамперед батьків, місцеві органи управління освітою здатні приймати корисні для шкільної спільноти рішення, а методичний кабінет  – забезпечувати ефективний науково-методичний супровід виховання.

Зовнішньому моніторингу виховання на рівні району підлягають всі загальноосвітні навчальні заклади місцевої мережі. Виконавцем досліджень є методичний кабінет відділу освіти Турківської РДА.

Плануючи дослідження,  органи місцевого управління та методичного супроводу освіти зобов’язані орієнтуватись на вказані далі завдання, ключові запитання та загальні критерії оцінювання виховного простору загальноосвітнього навчального закладу. Вони не можуть використовувати моніторинг як інструмент контролю над школами та вчителями.  Мета нагромадження й аналізу отриманої інформації – постійно провадити поінформоване, критичне обговорення якості місцевої системи освіти, осмислення обраних цілей та способів виховання.
Обов’язкові завдання оцінювання якості виховання у місцевій мережі загальноосвітніх навчальних закладів:

-Встановити відповідність виховного простору опорних загальноосвітніх навчальних закладів освітніх округів та шкіл-сателітів регіональному стандартові.
-Визначити (у відсотках до загальної кількості учнів ЗНЗ) кількість активних учасників виховних справ.
-Виявити проблеми методичного супроводу виховання та внутрішньошкільного моніторингу.

 Орієнтовні ключові запитання: 

-У якій мірі у навчальних закладах враховують потреби та інтереси учнів?

-Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному?

-У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності (членство у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях)?

-Наскільки у шкільних програмах виховання враховано вимоги нормативних документів про освіту і результати діагностування вихованості учнів та виховного простору школи?

-Наскільки загальноосвітні навчальні заклади відкриті для партнерства?

Стандартні вимоги до виховного простору загальноосвітнього навчального закладу (критерії оцінювання):

• Безпечний: гарантуються педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем, забезпечення їхньої особистісної недоторканості.
• Моральний: панують людяність, християнська етика, толерантність, педагогічна культура вчителів і вихователів висока.
• Сповнений довіри: існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.
• Вільний: дитині забезпечується можливість самій облаштовувати власне життя, розв’язувати життєві проблеми, творити особисті взаємини.
• Патріотичний: панує культ державної мови, Батьківщини, забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, виявити турботу про природу та культуру, повагу до Бога і до Людини, набути досвіду громадянської поведінки.
• Культуротворчий: забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу.

      - Комфортний: виховники враховують у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на вихованців, мінімізовуючи негативні та посилюючи позитивні.

• Відкритий: зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість.

Обов’язковий предмет моніторингу: 

   - Компетентність управлінського персоналу загальноосвітнього навчального закладу як організаторів виховання.

  - Взаємовідносини учнів, педагогів та батьків.

–       Участь учнів 4-х, 9-х та 11-х класів у виховних справах та громадській діяльності.

–       Участь громадськості (учнівського самоврядування, батьків, громадських об’єднань та місцевої влади ) у вихованні. 

–       Документація школи, що відображає навчально-виховний процес та моніторинг виховання.

Методи  збору інформації:

• Анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків.
• Опитування директорів ЗНЗ, керівників місцевих органів влади та управління освітою, лідерів місцевих осередків громадських об’єднань.
• Аналіз документації шкіл, а також статистики, що відображає організацію навчально-виховного процесу і моніторингу виховання.
• Діагностичне тестування управлінської та психолого-педагогічної компетентності керівників ЗНЗ.

           Програма створена для реалізації Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми «Освіта», Національної доктрини розвитку освіти, програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів» ( наказ МОН України від 17.12. 2007 р. № 1133)  та “Основні  орієнтири  національного виховання  учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини» (Наказ ГУОН від 17. 11. 2010 р. №880).

Паспорт програми

• Ініціатор розроблення програми – районний методичний кабінет.
• Розробник програми – районний методичний кабінет.
• Відповідальний виконавець програми – районний методичний кабінет .
• Учасники програми – відділ освіти, районний методичний кабінет,  керівники та педагогічні колективи шкіл району, учні, батьки, громадськість.
• Термін реалізації програми – 2014-2016 рр., середньострокова, один етап.

Етапи реалізації програми      

1. Організаційно-проектувальний етап:  вересень-жовтень 2014 року.
2. Аналітико-прогностичний  етап:  листопад 2014 року.
3. Практична реалізація  : грудень 2014 р. – квітень 2016р.
4. Опрацювання результатів моніторингу Програми: квітень-травень 2016р.
5. Заключний етап: червень 2016 року.
6. Поширення позитивного досвіду; визначення перспектив подальшої роботи.