Днями до Матківського НВК завітав учасник бойових дій  АТО, боєць     17 окремої танкової бригади Збройних Сил України, старший сержант Марців Валерій Васильович.

Після теплої, зворушливої зустрічі  з учасником бойових дій  з ініціативи учнівського самоврядування  був проведений ярмарок кулінарних виробів. При допомозі  батьків кожен  клас  представив свої кулінарні хитрощі, які  відразу були розпродані  присутнім. Найбільшу  активність проявили  учні      9  класу. Було виручено   коштів   у  сумі 1060 грн. А  всього  зібрано і  передано для  потреб  української  армії  від   школи 2664 грн.

Сам Валерій народився   і  виріс у  с. Матків . Закінчив  із  відзнакою школу   та Львівський  технікум промислової  автоматики. Останні роки він працює майстром лісу Боринського лісгоспу. Його мати Павлюк Марія Олександрівна  родом із Чернігівщини  після закінчення вузу працювала вчителем української  мови та літератури в  школі понад  40  років.

У вчителів та учнів школи знайшлося дуже багато запитань до нашого воїна, що прибув на ротацію. Запитували про «окопний побут», ставлення цивільного населення до військових та допомогу зі сторони держави. Валерій Васильович  чесно та відверто розповів про справжні реалії війни, про те, в яких важких умовах доводиться захищати Батьківщину. Але, незважаючи на все  бойовий дух бійців є надзвичайно високий. Навів також багато прикладів  героїзму та високої  самовідданості бойових побратимів.

Наш  військовий  підрозділ знаходиться в районі м. Попасна, неподалік       м. Луганська, розповів він. З екранів телевізора знаємо, що цей район є одним з «найгарячіших» в зоні бойових дій. Є ,нажаль,  втрати, багато поранень, з сумом каже військовий. Але це війна, нічого не вдієш. Їжею та всім необхідним, їхнє бойове з’єднання забезпечене в достатній  кількості, декілька разів повторив він, Особливо вони вдячні волонтерам, які є справжніми ангелами охоронцями української армії.

Відчувають вони на передовій також духовну підтримку від українського народу. Я, та мої побратими, серцем відчуваємо ті молитви, які линуть до Бога від вас. Особливо це відчутно зранку, коли ви молитеся за  нас  і  Україну.. Ваші молитви не раз захистили нас  в бою, переконаний він. Надзвичайно тішить нас , воїнів,  дитяча підтримка. З великою радістю військовий показав дитячі листи та малюнки з усієї України, які підносять  нам  військовий  дух. Від них  нам  стає  тепліше в лютий холод та мороз. Війна дала мені розуміння, що головне в житті, треба вміти залишатися людиною, здатною допомогти, підтримати, захистити.

Валерій  Васильович  дав   наказ учням  добре вчитися. Особливо для управління сучасною  військовою  технікою  і  зброєю   потрібні  спеціалісти із  глибокими знанням англійської мови , фізики та математики. 

Під  закінчення  зустрічі  боєць подякував освітянам та  учням за теплу зустріч та допомогу для армії. Бо головне, наголосив він, не залишатися на узбіччі важких випробувань України, де допомога кожного є важливою у боротьбі за наше майбутнє.