У Нижньояблунському НВК, згідно «Річного плану роботи школи», 15.09.2015р. відбувся загальношкільний конкурс композицій квітів «Ці квіти я кладу Тобі до ніг, Герою!»

Україна – малесенький шматочок землі, на який споконвіків зазіхали ворожі загарбники. Хто тільки не старався покласти її на коліна, але вона вставала, гордо випрямивши спину, бо у всі часи свого існування в неї були відважні захисники.

І, здавалося б, важкі часи минули. Та ворог не дрімає. І цього разу біда прийшла від «старшого брата». Росія, під прикриттям «перемир’я», винищує цвіт української нації: синів, братів та батьків. Рікою проливають сльози матері і жінки, чекають повернення додому своїх батьків маленькі доньки і сини. І ці Патріоти, які першими полягли на Майдані, які віддали свої життя в зоні АТО, ті, що продовжують відстоювати честь Батьківщини, живуть і вічно житимуть в наших серцях, адже вони – Герої! А Герої не вмирають!

***

Ой, Боженьку! О милий брате!

Устань! Не закривай очей!

Підніми ж його, солдате!

Бий тривогу, наче соловей.

Врятуй же його, брате!

Що робити? Я не знаю.

Але, не вмирай! Я тебе благаю.

А навколо – ні душі: немає нікого…

Юнак гірко плаче, гірко ридає.

Крізь плач неземний ім’я сина промовляє:

«Дмитрик … мій маленький на мене чекає!».

А його батько тужно помирає…

Приходить рідним вістка вже сумна,

Що сина, чоловіка й батька вже нема.

Мати гірко плаче: дитя на руках тримає,

Синочка рідненького в синьо-жовтий стяг обгортає…

Він – Герой! А Герой не вмирає!!!

( Синяк Софія, учениця 9-А класу)

Ці квіти ми кладемо Тобі до ніг, Герою!